Останні новини

Михайло Головко стверджує, що сировинна економіка ніколи не зробить Україну заможною державою

голоко1Місце держави на світовому ринку визначається типом та рівнем її економіки. Наразі, Україна претендує лише на роль сировинного придатку.

Приклади таких економік є, і вони досить непогано виживають в умовах конкуренції. Проте, не варто забувати, що існують певні квоти на поставки сировини, і нам ніхто не дасть продавати сировину в необмеженій кількості. Наша держава здатна на більше. Окрім того, що користуватись природніми ресурсами, Україна займає ще й вигідне місце на карті світу. В першу чергу це стосується логістики.

Якщо ще додати можливість продавати не сировину, а кінцевий продукт, то дохід держави може збільшитись в рази. Продавати не сировину, а кінцевий продукт – ось основний напрямок, в якому потрібно рухатись. Адже не секрет, що додана вартість кінцевого продукту набагато вища, ніж сировини. Для цього необхідні інвестиції для розвитку виробництва. Держава має бути зацікавлена в отриманні прибутків від продажу продукції, а не сировини. Тоді і питання торгового балансу не стоятиме так гостро, та й вихід національної валюти з категорії сировинних дасть можливість корегувати її вартість за ринковими законами.

Саме про такі моменти та пріоритети розвитку економіки говорить депутат Верховної Ради від Тернопільщини Михайло Головко на своїй сторінці в соціальній мережі:

«Агропромисловий комплекс – важливе джерело валютних надходжень та створення робочих місць. Україна вже ввійшла до десятки найбільших виробників пшениці, кукурудзи, соняшникового масла. Проте виробництво готової продукції у нас розвинене недостатньо.

За підрахунками експертів, потенціал експорту продукції АПК становить 100–120 млн тонн на рік. Але для цього треба розвивати харчопереробні виробництва, розширити податкові пільги для сільгосппідприємств, які 100% продукції відправлятимуть на експорт. Важливо розвивати сільськогосподарську кооперацію і малі переробні локальні об’єднання. Для цього необхідно суттєво збільшити їх фінансування та державну підтримку.

Щоб підвищити урожайність на Півдні України в 1,5–2 рази потрібна меліорація та зрошення. Тож необхідно видавати сільгоспвиробникам пільгові кредити під зрошувальну техніку. А також встановити пільгові ціни на електричний струм для потреб меліорації.

Валютні надходження від АПК виростуть, коли збільшиться кількість підприємств, які мають право експортувати готову продукцію тваринного походження на ринки країн ЄС, Азії та Африки .

Гроші на модернізацію і побудову таких підприємств можна віднайти завдяки:

– детінізації ринку сільськогосподарської продукції;

– збільшенню щорічних надходжень до Державного бюджету від сплати акцизного податку на спирт;

– зниженню відсоткової ставки за комерційними кредитами на 50%;

– збільшенню частки довгострокового кредитування на 20% шляхом компенсування відсоткових ставок;

– розширення обігу аграрних розписок на території всієї країни з 2017 року.

У 2016 році в аграрний сектор заплановані такі дотації: 300 млн грн для компенсації кредитної ставки та 50 млн грн для підтримки тваринництва, що набагато менше, ніж у попередні роки. Наприклад, у 2011–2012 рр. цей показник перевищував 2 млрд грн на рік (із дозволених 3 млрд грн). Отже, при наявності коштів суму бюджетного фінансування галузі можна суттєво збільшити.

Спроби стягнути з сільськогосподарських виробників додаткові кошти призвело до виникнення нової перешкоди для успішного ведення сільського господарства. Ця проблема має назву – дефіцит обігових коштів. Причиною її виникнення є намагання держави, попри логіку та здоровий глузд, переобтяжити підприємства-виробники податками і створити умови для збагачення компаній-посередників чи компаній-спекулянів на ринку збіжжя та інших культур.

З 1 січня 2017 року уряд Гройсмана планує взагалі скасувати спеціальний режим ПДВ для аграріїв. Це створить дефіцит обігових коштів та змусить с/г виробників звертатися за додатковими кредитами на посівну, що в свою чергу призведе до здороження продукції нового врожаю. Це суперечить навіть діючий Коаліційній угоді, де зазначено, що подібні зміни мають бути запроваджені лише з 1 січня 2018 року!

Зміни, що відбулися із спеціальним режимом використання ПДВ з 1 січня 2017 року для сільськогосподарських підприємств, вже призвели до значного зменшення державної підтримки й ускладнення адміністрування цього податку та неможливості чіткого розподілу податкового кредиту між трьома напрямками сільськогосподарського виробництва: між операціями із зерновими й технічними культурами, продукцією тваринництва та іншими операціями. Якщо ситуацію не змінити, це призведе до значних втрат в галузі і зменшення конкурентоздатності її продукції на світовому ринку через штучно збільшену собівартість. А суттєво збільшити пряму державну допомогу Україні завадить виконання умов, прописаних в Угоді про Асоціацію з ЄС, підготовану, до речі, Азаровим та Януковичем.

Підвищення ефективності та потужностей потребує зернова логістика. Як наслідок, розрив між закупівельними та експортними цінами має скоротитись до 75–80%, що дозволить збільшити доходи сільськогосподарських виробників на 10–15 відсоткових пунктів.

Безперервна робота переробних підприємств неможлива без сучасної інфраструктури заготівлі та збуту плодоовочевої продукції і продукції тваринництва, збільшення потужностей плодоовочесховищ, зерносховищ, а також портових потужностей.

Для успішної реалізації державної аграрної політики треба відмовитись від приватизації підприємств, що використовують кошти з державного бюджету (наприклад, Аграрний фонд), підприємств із арбітражними функціями (деякі з лабораторій), а також підприємств, пов’язаних із національною безпекою, тих, що ведуть спеціалізовані реєстри та бази даних.

Стратегічною метою повинно стати превалювання в експорті готової продукції над сировиною. Тобто, олія - замість насіння соняшника, біодизель – замість ріпаку, макарони, борошно та сухі сніданки – замість збіжжя тощо. Для цього необхідно одночасно створювати сприятливі умови за рахунок змін у фіскальному законодавстві, так і стримуючи й обмежуючи експорт сировини через систему митних платежів і плати за використання вагонів, перевезення авто- та залізничним транспортом з метою вивезення за кордон, портових зборів тощо.

Експортувати потрібно продукцію з високою доданої вартістю. Це забезпечить створення робочих місць та зростання економіки в цілому за рахунок розвитку переробної галузі. Україна в частині розвитку аграрної галузі повинна перетворитися із житниці Європи на постачальника якісних продуктів харчування».

Звичайно, в Україні це розуміють і останнім часом є багато пропозицій стосовно переходу від сировинної економіки, до конкурентоздатної торгівлі товарами високої якості. Саме для того зараз йде мова про створення та підтримку індустріальних парків. Звичайно, враховуючи українську специфіку, не все так гладко і просто, але потрібно на законодавчому рівні відсікати корупційну складову та інтереси олігархів і монополістів. Про це йде мова в сюжеті на каналі Савіка Шустера, де Михайло Головко стверджує, що сировинна економіка ніколи не зробить Україну заможноюдержавою: https://www.youtube.com/watch?v=Ck-kNlFZ3D0

Погода
Погода у Тернополі
Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Новини тернополян

Thumbnail Тернополяни, які шукають роботу, мали гарну нагоду підібрати собі місце праці, побувавши на презентації ТОВ «АТБ-маркет», яку організували фахівці Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.
Thumbnail У Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості відбувся семінар на тему: «Дієві форми співпраці центру зайнятості та роботодавців з метою укомплектування підприємства персоналом, у тому числі осіб з...
Thumbnail Моє ім'я Галина звертаюсь до всіх небайдужих!  Милі добрі люди! Всі у кого є серце і у кого є діти, і хто розуміє, що значить втратити кохану дитину - благаю: допоможіть!
Thumbnail У Тернопільській обласній бібліотеці для молоді триває реєстрація учасників віком 10-15 років в Літній англомовний табір.
Thumbnail За ініціативи Гусятинської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості для безробітних відбувся День відкритих дверей на виробництві ТзОВ «Сорелі», основною діяльністю якого є...
Тиждень профорієнтації
П'ятниця, 31 травня 2019
Thumbnail Наприкінці навчального року відбувся своєрідний тиждень профорієнтації, який провели фахівці з профорієнтації Тернопільського міськрайонного центру зайнятості провели виїзні акції у ЗОШ сіл...
Thumbnail Виїзне засідання клубу «Час Z», що діє у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості, відбулося в Ігровицькій ЗОШ.
Thumbnail Із 3 до 14 червня 2019 року в Мультимедійній лабораторії «МедіаСтарт» буде працювати Літній ІТ-табір неповного дня для дітей віком 10-14 років.
Thumbnail Сьогодні переселенець з Донецька Ігор Ющак успішно адаптувався до нових умов життя на Бучаччині Тернопільської області. Проте, кілька років тому усе було інакше…