United for Ukraine спільно з юристкою Олександрою Вергелес підготували перелік актуальних правових запитів під час війни.
1. Як правильно отримувати інформацію про порядок нарахування й отримання пенсій та інших соціальних виплат в умовах воєнного стану?
В Україні, окрім пенсіонерів, ще багато категорій соціально незахищених людей, які мають право претендувати на виплати від держави, – це і малозабезпечені сім’ї, і люди з інвалідністю, одинокі матері тощо. Проблема в тім, що чимало людей, які потребують соціальної допомоги, перебували на тимчасово окупованих територіях чи в зоні бойових дій або й навіть досі з якихось причин не мають можливості виїхати звідти. Найперше тимчасово переміщеним особам слід звертатися до місцевої влади: це органи місцевого самоврядування або установи виконавчої влади, районні та місцеві державні адміністрації. Однак якщо людина перебуває на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, то на сьогодні держава не в змозі забезпечити її потрібною інформацією, а тим більше надати соціальну допомогу, оскільки для її призначення зазвичай необхідна особиста присутність. Слід пам’ятати, що в Україні з 1 січня 2023 року відбулися певні законодавчі зміни, які впливають на призначення соціальної допомоги. Зокрема, станом на цей час такі допомоги не перепризначуються автоматично, як це було раніше. І тепер людині треба щоразу підтверджувати своє право на отримання виплат від держави. Що стосується пенсій, то з квітня 2023 року запрацювали зміни до законодавства, покликані захистити права осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Такі громадяни тепер мають право на пенсійні виплати, незважаючи на те, чи подали вони документи до пенсійного фонду. Тобто пенсія буде нараховуватись автоматично, щоправда, для отримання цих коштів потрібно звертатися у відділення банків виключно на вільній території України.
2. Чи має право роботодавець в Україні звільнити людину, якщо вона вимушено виїхала за кордон? Чи може студент бути відрахований з навчального закладу за аналогічних обставин?
В першому випадку, усе залежатиме від особливостей працевлаштування кожної конкретної особи. Якщо вона була працевлаштована за цивільними договорами, такими як договір підряду або договір виконання робіт, то, на жаль, жодних трудових прав їй не може бути гарантовано. Якщо ж людина була прийнята на роботу згідно з трудовим законодавством, то її не може бути звільнено. Принаймні, такі висновки випливають з роз’яснень Державної служби зайнятості. При цьому заробітна плата таким громадянам виплачуватися не буде, але роботодавець не має права звільняти їх до закінчення дії воєнного стану. Водночас для забезпечення трудового процесу роботодавець може знайти заміну відсутньому працівникові й найняти іншу людину за строковим трудовим договором. На цей час для особи, яка вимушено виїхала за кордон, зберігається її робоче місце. Що стосується студентів, то подекуди можна було спостерігати таку практику: студенти від’їжджають за кордон, а заклад вищої освіти просто відраховує їх. На жаль, у Законі про вищу освіту немає прямої заборони виключати студентів з університетів або інших закладів вищої освіти в період воєнного стану. З іншого боку, більшість навчальних закладів забезпечують студентам можливість дистанційного навчання. В такому разі відрахування може відбутися через академічну заборгованість або невиконання індивідуального навчального плану. Втім, і такі ситуації можна оскаржувати в судовому порядку – подібні випадки вже відомі. Також варто знати, що відрахована особа може поновити себе в закладі вищої освіти, крім тих студентів, які навчалися на першому курсі. Для цього треба подавати заяву на ім’я ректора, підкріплюючи її додатковими супровідними документами, і намагатися відновити свій студентський статус, не звертаючись до суду.
3. Якщо внаслідок війни людина втратила житло (майно зазнало пошкоджень), або через інші обставини не може вчасно сплатити комунальні борги, чи буде нараховуватись пеня? Чи може вона розраховувати на субсидії?
Намагайтеся сплачувати за послуги ЖКГ у повному обсязі, навіть якщо це подекуди й нелегко робити під час війни. Адже ці гроші підуть на підтримку держави та комунальних служб, які працюють у надзвичайних умовах. До того ж свій борг можна реструктуризувати та сплачувати його поступово, коли віднайдуться фінансові можливості. Винятки стосуються тимчасово окупованих територій, на яких здійснювати комунальні платежі просто немає сенсу. Ще є чимало випадків, коли майно було знищено на території, де Україна здійснює свою державну владу. В цьому разі слід звертатися до відповідних установ, юридичних осіб, що надають комунальні послуги, з якими укладений договір, наприклад про водопостачання або теплозабезпечення, й в індивідуальному порядку повідомляти про те, що майно було знищено, а отже надання послуг неможливе. Для цього треба надати витяг з реєстру пошкодженого майна, який діє з 2022 року. Що ж до пені або штрафів за несплату комунальних послуг, то на період дії воєнного стану вони не нараховуються на всій без винятку території України. Водночас коли людина має заборгованість за послуги ЖКГ, вона вже не зможе претендувати на отримання субсидії.
4. Яким чином наразі здійснюється реалізація виконавчих проваджень та виконання судових рішень стосовно боргів, аліментів? Під час дії воєнного стану діють особливі правила. Наприклад, якщо в особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, єдиним джерелом доходу була пенсія або стипендія та інший дохід, то в такому випадку стягнення коштів не відбувається. Разом з тим це не стосується виплати аліментів та рішень, де боржниками є громадяни російської федерації, які будуть стягнуті в будь-якому разі. Окрім цього, слід зазначити, що виконавчі провадження не здійснюються і навіть не відкриваються на тимчасово окупованих територіях та в зонах бойових дій. Також під час воєнного стану не здійснюються провадження, якщо стягувач є громадянином або юридичною особою російської федерації чи білорусі.
5. Чи потрібно сплачувати оренду паїв, які залишилися на окупованих територіях внаслідок війни? Україні досить багато пайовиків: перед повномасштабним вторгненням їх було близько семи мільйонів. Найбільше запитань залишається до тимчасово окупованих територій та земель поблизу зони розмежування. З останніми поки що найскладніше, оскільки навіть якщо ці земельні ділянки виявилися замінованими, ЗСУ або українські сили оборони збудували там фортифікаційні споруди, то, на жаль, в орендаря немає юридичних підстав відмовитись від сплати орендної плати. Однак таку проблему можна і треба розв’язувати: це може бути відтермінування орендної плати або реструктуризація боргу. Особливо це стосується випадків, коли орендар не здійснює господарську діяльність і може це підтвердити. Якщо ж особа просто має певні фінансові проблеми, то в цьому разі вона може письмово повідомляти орендодавця і посилатися на форс-мажорні обставини. Важливим моментом є те, що обов’язково треба мати договір, який є основою юридичних відносин орендодавця та пайовика. Але щоразу такі питання вирішуються в індивідуальному порядку. Джерелом інформації є другий епізод експертних відео, які запустила на своєму YouTube каналі команда United For Ukraine. Відео доступне за посиланням.
