6 серпня за поданням Президента України у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №3963 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", яким пропонується підвищити розмір мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень – з 1 вересня 2020 року.
Бізнес здивований таким рішенням, оскільки воно призводить до збільшення фіскального тиску на оплату праці та спричиняє ланцюгову реакцію негативних наслідків.
Так, не викликає сумніву, що збільшення фіскального тиску в розпал економічної кризи та невизначеності стимулюватиме зростання сектору «тіньових» заробітних плат, що призведе до зниження податкових надходжень від тієї частини бізнесу, яка вдасться до «тінізації» своєї діяльності.
Як наслідок, буде погіршено умови діяльності саме для сумлінних платників: вони нестимуть додаткові витрати на сплату ЄСВ, при цьому, стикаючись із посиленою недобросовісною конкуренцією з боку тіньового сектору, який зросте внаслідок прийняття пропонованого законопроєкту.
Поза сумнівом, що саме сумлінні платники зазнаватимуть посиленого тиску з боку державних органів, який останні чинитимуть у спробі компенсувати неминучі податкові втрати, спричинені зростанням тіньового сектору.
Відтак, непродумане рішення щодо посилення фіскального тиску призведе до зменшення надходжень до бюджетів в результаті «тінізації» економіки та спричинить вибіркове погіршення умов діяльності сумлінного бізнесу.
Фактично, саме на сумлінний бізнес буде перекладено тягар збільшених фіскальних апетитів.
Наприкінці липня, коли зі ЗМІ вперше стало відомо про дану ініціативу, Європейська Бізнес Асоціація одразу рішуче висловила незгоду щодо планів збільшення податкового навантаження на оплату праці та попереджала про можливі наслідки.
Спільнота пропонувала почати конструктивну дискусію щодо строків та конкретних механізмів подальшого зниження податкового навантаження на оплату праці, які були б націлені як на стимулювання платників добросовісно сплачувати податки та обов’язкові платежі, так і на перешкоджання схемам ухилення від їх сплати.
Проте, реакцією стало не обговорення ініціативи, а реєстрація законопроєкту, який передбачає збільшення фіскального тиску. Наразі незрозуміло, що стало причиною ігнорування аргументованої позиції бізнес спільноти: чи то нерозуміння тяжкості наслідків прийняття такого законопроєкту, або ж цинічне сподівання, що сумлінний бізнес витримає черговий «фіскальний удар». Втім, незалежно від причин такого ігнорування, реєстрацію законопроєкту можна розцінювати як неготовність до конструктивного діалогу зараз.
Європейська Бізнес Асоціація послідовно підтримує якісні ініціативи, спрямовані на детінізацію оплати праці та боротьбу з «тіньовою» економікою. Сумлінний бізнес неодноразово наголошував на важливості таких ініціатив та на своїй готовності долучатися до їх опрацювання та реалізації.
Проте, на думку експертів Асоціації, даний законопроєкт не є частиною таких системних ініціатив та, навпаки, здатен поглибити кризові явища.
Спільнота очікує, що влада все ж зверне увагу на голос добросовісного бізнесу та припинить законодавчий хаос у податковій сфері, який продовжується не перший рік, та негативно впливає, у першу чергу, на прозорі компанії. Сумлінний бізнес втомився бути майданчиком для податкових експериментів. Період кризи відбився на усій бізнес спільноті, тож наразі важливо підтримати компанії, а не створювати додаткові перешкоди для прозорої діяльності бізнесу.
Асоціація наполягає на неприйнятності законопроєкту №3963, якщо не буде знижена максимальна величина бази нарахування ЄСВ з метою недопущення зростання навантаження на сумлінних платників.
