У Тернополі відбувся традиційний міський фестиваль «Вишиванка — код нації», присвячений Всесвітньому Дню вишиванки.
Цьогоріч через дощ захід перенесли у фоє Українського Дому, однак негода не вплинула на теплу атмосферу, кількість глядачів і піднесений настрій.
Фестиваль, що проходив під гаслом «Вишивані крила України», об’єднав сотні тернополян — у вишиванках, із відкритими серцями, зі щирим бажанням зберігати національну пам’ять. Адже вишиванка — це не просто одяг, а символ нашої ідентичності, любові, боротьби й надії.
Особливо зворушливою частиною свята стало дефіле Матерів та Дружин загиблих Героїв. Жінки, міцні духом, пройшли червоною доріжкою з вишиванками та світлинами своїх Синів і Чоловіків — на згадку, з любов’ю, яка ніколи не згасне.
— Вишиванка — це наша броня. Це любов мами, надія батька, віра в Перемогу. Щиро дякую всім родинам Героїв, що сьогодні з нами, — звернулась до присутніх організаторка фестивалю, начальниця управління культури і мистецтв Світлана Козелко.
Вона також передала вітання від міського голови Сергія Надала з побажаннями Божої опіки та віри в Перемогу: «Україна — понад усе!»
У програмі — концертні виступи, дефіле, мистецькі покази. Зокрема, свої колекції представили студенти Тернопільського ВПУ сфери послуг і туризму, Галицького фахового коледжу, ансамбль «Дивертисмент» з Теребовлі. У танцювальному блоці виступили ансамбль «Сонечко» з ПК «Березіль», студія «Bright Kids», співачка Ксенія Ващишин, хор «Сонях», ансамбль «Фієста», гурт «Світозари» та інші.
Цікавим акцентом став показ іконописи учнів школи заслуженого майстра народної творчості Володимира Шерстія, які презентували власноруч створені ікони.
Червону доріжку пройшли представники різних громадських організацій, освітніх закладів, культурних установ, переселенці з Харкова, Луганщини, Маріуполя та просто мешканці й гості міста. Однією з наймолодших учасниць стала п’ятирічна Квітка Дідич — перша, хто зареєструвався для участі.
Фестиваль «Вишиванка — код нації» вкотре підтвердив: українська вишиванка — це не лише краса й традиція, це наш код, наша єдність, наш голос у боротьбі за свободу.
