До Української Галицької партії у Тернопільській оласті звернулась жінка, котра вже рік намагається добитися справедливості. Чому до нас? Бо органи, котрі б мали вирішити ситуацію, вдають, що проблеми нема. Місцеві екологи читали наші матеріали #кроплення_полів і порадили пані Наталі прийти до нас.

Жінка разом із старенькою мамою після інсульту страждають від незаконного кроплення полів пестицидами. Кроплять поля за 900 метрів від їхньої хати. Хоча норма - 1 км. від населеного пункту і 2 км. від місць випасання худоби. Їхні звернення в контролюючі органи або не задовольняють, або ігнорують.

Жінки мешкають у селі Залісці, що на Збаражчині. Аграрії із сусіднього села Попівці Кременецького району, кроплять поля, незважаючи на закони. Далі пряма мова пані Наталі:

“Кроплять вдень, у вітряну погоду, у спеку, без попередження. Як наслідок, мінімум 3 дні після кожного кроплення - головний біль, задушливість, набряк слизової, печіння в очах, свербіж шкіри стають для нас нормою. Мама - діабетик. Їй складно пересуватись. Тому не можу її на час кроплення кудись забрати. У мене теж погіршилось здоров'я: розвинувся атопічний дерматит та ларинготрахеїд. Все через невідомі пестициди. Та найбільше пригнічує пасивність місцевої влади”.

Чому так? Фермерське господарство “Б.Н.М” протягом 2020 року тричі кропило поле пестицидами, але це не визнає. Схожа ситуація з іншим господарством “Едельвейс-1”, яке надіслало повідомлення про оброблення полів із запізненням. Попівська сільська рада або не зацікавлена вирішити цю ситуацію або вдає, що проблема відсутня.

Пані Наталя не полишає надії, що їй все ж таки вдасться попрощатись з небезпечними сусідами.