Депортація 1944-1951 років - це однозначно злочин. Ця трагедія вже 30 років болить родинам депортованих. Але свавілля комуністичної влади досі не врегульовано політично. На 30 році незалежності депутати ВРУ нарешті підтримали законопроєкт про визнання депортованих в першому читанні. Тобто процес розпочали, але ще не завершили. Залишилося дотиснути його голосування в другому читанні. Адже у правках, які подала Українська Галицька Партія, передбачені компенсації депортованим та їхнім родинам. Це дуже важливо!

Примусово виселені із Закерзоння українці та їхні нащадки сьогодні тримають руку на пульсі. Нарешті прийшов час, якого так довго чекали - депортацію можуть визнати на державному рівні. Фактично, це вже майже відбулося. Проте залишається відкритим питання компенсацій для цих людей втраченого майна. Саме тому УГП спільно з товариствами депортованих активно працює над цією проблемою. Ми вивчили польський досвід, законопроєкти, які вже подавалися до ВРУ, але не були прийняті. В результаті розробили правки, в основі яких - СПРАВЕДЛИВІ  КОМПЕНСАЦІЇ для депортованих та їхніх нащадків.

ТО ЩО ТАМ У ПОЛЬЩІ?

Мар’яна Гошовська, юристка, депутатка депутатка Болехівської ОТГ від Галицької партії, проробила великий шмат роботи, щоб перейняти успішний досвід Польщі і могти ним скористатися в Україні для депортованих.

“Вважаю, що варто брати до уваги існуючий позитивний європейський досвід правового регулювання цього питання. Зокрема, й сусідньої Польщі. Варто реагувати дзеркально при внесенні змін в українське законодавство. То ж дуже хороша практика - брати успішні кейси та підлаштовувати їх під українські реалії. З метою вивчення та практичного застосування такого досвіду я здійснила переклад з польської на українську мову відповідних нормативно-правових актів, які діють у Республіці Польща. Вони захищають права поляків, що були переселені з території сучасної України до Польщі. Так, наприклад, Закон «Про реалізацію права на компенсацію у зв’язку із залишенням нерухомого майна за межами сучасного кордону Республіки Польща» був прийнятий Сеймом ще в 2005-му році. А в 2017-му до нього були внесені зміни”, - пояснює пані Мар’яна.

Польський закон якраз передбачає відшкодування вартості майна, яке залишилося за межами сучасних кордонів Польщі. Його розмір - це 20% від ціни такого нерухомого майна. Йдеться не лише про компенсації безпосереднім власникам, а й у разі їх смерті – їхнім спадкоємцям. 

Як же його оцінюють? Ринкову вартість цього майна визначають на основі вартості подібного майна на місцевому ринку. Також там беруть до уваги середні ціни договорів, які діють у воєводствах з відповідною кількістю жителів, ступенем урбанізації та адміністрування. Також враховують коефіцієнти, щоб визначити різницю в економічному розвитку цих воєводств чи окремих міст у період до 1939-го року.

“Наприклад, майно,залишене в колишньому Львівському чи Тернопільському воєводстві, прирівнюється до майна, що знаходиться у Підкарпатському воєводстві з відповідними коефіцієнтами. Такий механізм є справедливим та може бути використаний при внесенні відповідних змін до українського законодавства”, - пояснює на конкретному прикладі юристка. 

ЗВІДКИ БРАТИ ГРОШІ?

У польському законі передбачено, що кошти для компенсацій депортованим можуть бути взяті із:

• - коштів державного цільового Компенсаційного Фонду, тобто від продажу нерухомого майна державної власності; 
• - частини оплати за користування державним майном; 
• - відсотків із розміщення тимчасово вільних бюджетних грошей на депозитних рахунках, тощо. 

Тобто у польському законі передбачено і відшкодування, і його механізми, і чітко показано, звідки можна брати ці кошти.

А ЩО МАЄМО ЗАРАЗ?

В тому проєкті закону про визнання депортованих, який вже депутати ВРУ проголосували в першому читанні, зазначено: компенсації депортованим українцям із Польщі будуть щороку лише одноразовими  і лише для депортованих. Про їхніх нащадків там немає жодного слова. Зрозуміло, що це потрібно змінювати. Адже, на жаль, самих переселених залишилося вже вкрай мало, проте є їхні діти, внуки. Їм ця тема теж болить.

До речі, в Законі України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою” (діє від 2014 р. для депортованих громадян України) передбачені виплати спадкоємцям депортованих на основі оцінки вартості майна. Але чи підуть депутати Верховної Ради на те, щоб такі ж норми діяли для депортованих українців із Закерзоння?

“Українці, вигнані комуністичною владою зі своїх етнічних земель постраждали точно не менше ніж поляки, які покинули Україну! Тому Українська Галицька Партія наполягає, щоб нарахування компенсацій депортованим було справедливим. В його основі має бути оцінка вилученого майна, воно має поширювався на спадкоємців. І разом  з тим  ми розуміємо, що такі виплати можуть розтягнутись в часі”, - пояснює Ігор Предко, дослідник, активіст УГП.

ЩО ПРОПОНУЄ УКРАЇНСЬКА ГАЛИЦЬКА ПАРТІЯ ДЛЯ ДЕПОРТОВАНИХ УКРАЇНЦІВ?

В правках до законопроєкту про визнання примусово виселених українців, які запропонувала УГП, чітко вказано:

• - розрахунок компенсацій має бути на основі оцінки вилученого майна, але не менше 20% від його вартості;
• - відшкодування депортованій людині або її спадкоємцям має здійснюватися поетапно, протягом 7 років;
• - при цьому одна виплата має бути не менше п’ятої частини нарахованої суми;
• - у разі смерті депортованого відшкодування будуть спадкоємцям такої особи.

Все чітко і зрозуміло: як для депортованих, так і для депутатів. Тепер залишається очікувати голосування, раціонального та справедливого, де історична правда буде відновлена, а примусово переселені українці отримають шанс на повернення втраченого майна.

І саме ви можете долучитися та вплинути на цей процес, просто написавши листа Президенту. Розкажіть історію депортації, вашу чи ваших рідних, приверніть увагу до проблеми, покажіть, що біль сотень тисяч депортованих не можна роками ігнорувати. Бо лише так зможемо добитися компенсацій для переселених та їхніх нащадків.

Адреси для листування:

Президенту України Зеленському Володимиру Олександровичу, поштова адреса: м. Київ, вулиця Банкова, 11, 01220;

Голові Верховної Ради України Стефанчуку Руслану Олексійовичу, поштова адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 5, 01008.

Якщо у вас виникають труднощі - телефонуйте нам і ми надішлемо вам зразок листа!

Контактні телефони: Львів - (068) 77-11-669, Івано-Франківськ -  (097) 30-92-203, Тернопіль та інші міста України - (068) 96-23-882.