У Тернопільському обласному художньому музеї діє виставка «Ніл Хасевич – художник і воїн УПА».
Це виставка репродукцій творів талановитого художника-графіка і воїна УПА Ніла Хасевича. Він був успішним художником, випускником Варшавської Академії Красних Мистецтв і міг жити богемним життям, виставляючи свої твори в престижних галереях Європи і Північної Америки, як це робив у 1936-39 рр. Проте став мистцем-повстанцем, обравши криївку з друкарським верстатом.
Своєю багаторічною працею у лавах УПА Н.Хасевич візуалізував образ українських повстанців, залишивши нащадкам галерею портретів лісових хлопців. У його доробку: серія агіток «Українського повстанського руху», бофони – повстанські гроші добровільної позики населення на бойовий фонд УПА, проекти нагород УПА.
Художник був нагороджений багатьма міжнародними дипломами і престижними нагородами: у 1931 р. його полотно "Прання" відзначене премією "Ватикан", у 1932 р. за портрет гетьмана Мазепи одержав диплом Варшавської академії.
За особливий внесок у визвольний рух самого Ніла Хасевича було нагороджено "Срібним Хрестом Заслуги" та медаллю "За боротьбу в особливо важких умовах". Оприлюднення його підпільних творів на Заході стало смертельним вироком для митця. У 1951 р. роботи Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів і були надруковані в альбомі "Графіка в бункерах УПА". Це остаточно довело до шалу радянське керівництво. За розпорядженням з Москви для розшуку Хасевича було створено спеціальну оперативну групу.
Зрадники допомогли відшукати криївку, але живим Н. Хасевич не здався - застрелився з особистої зброї разом із двома своїми охоронцями, спаливши перед тим усі важливі документи. Могили мистця, який загинув 4 березня 1952 року, і досі не знайдено. Залишилася для нащадків лише частина його робіт, які роками зберігалися в архівах КДБ, а зараз доступні широкому глядачу.
