
Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (далі – ЕРЛН), якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Згідно з п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з ЕРЛН подається за заявою у довільній формі.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
З початку року працівники територіальних органів ДПС у Тернопільській області на спільних з органами місцевої влади засіданнях комісій заслухали керівників шістьох підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Внаслідок проведеної роботи по чотирьох підприємствах ліквідована заборгованість із заробітної плати на суму понад 2,8 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – на суму 518,6 тис. грн та з єдиного внеску – 308,0 тис. гривень.
Це питання підпадає під дію статті 61 КЗпП України — підсумований облік робочого часу. При підсумованому обліку робочого часу, встановлена відповідно до законодавства, щоденна або щотижнева норма робочого часу може не дотримуватися.
Державна податкова служба України з метою правильного застосування ставок податку і податкових пільг із земельного податку рекомендує розглянути матеріали, які розміщені на вебпорталі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, щодо цільового призначення земельної ділянки та перевірити коректність інформації щодо цільового призначення земель, які обліковуються у Державному земельному кадастрі, і у разі необхідності привести дані у відповідність до вимог земельного законодавства. Матеріали розміщено за посиланням: https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-rozyasnyuye-varianty-pryvedennya-vidomostej-pro-czilove-pryznachennya-zemelnoyi-dilyanky-u-vidpovidnist-do-diyuchogo-klasyfikatora-vydiv-czilovogo-pryznachennya-zemelnyh-dily/.
Відповідно до п.п. 23 п. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
«Гаряча лінія» на тему «Оподаткування юросіб: нюанси для бізнесу» відбудеться у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області у вівторок, 18 червня з 10.00 до 11.00 год. На запитання платників податків за номером телефону 43-46-01 відповідатиме в. о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун.
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.Згідно зі ст. 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ст. 368 ЦКУ). Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (ст. 369 ЦКУ). Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування, зокрема, об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема: