Без ООН, Туреччини та Росії. Вже понад місяць Україна самотужки займається вивезенням власного зерна морським шляхом. Не зважаючи на загрозу російських атак та небезпеку мін у Чорному морі, кораблі різних країн заходять в наші порти та транспортують українське збіжжя. А отже — дають можливість вітчизняному агросектору отримувати прибутки, знову засівати поля та збирати урожай. Як працює український “зерновий коридор”, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Знищують міни, щоб транспортувати збіжжя
Військово-морські сили Болгарії та Румунії очищають від мін акваторію Чорного моря на маршруті нового українського “зернового коридору”. 7 кораблів мінно-тральної групи працюють біля берегів Болгарії. Про це на своїй сторінці у соцмережі розповів головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко. “Тристоронню ініціативу” між Болгарією, Румунією та Туреччиною для спільної боротьби з мінами у Чорному морі створили 12 жовтня цього року: міністри оборони трьох країн домовилися про це під час зустрічі у штаб-квартирі НАТО. Ініціатива — великий крок для збільшення експорту українського зерна. Адже лише за останній час у Чорному морі одразу кілька кораблів зазнали ушкоджень через міни.
Десятки суден за місяць
Тим часом, український коридор для транспортування збіжжя — успішно діє. За даними Bloomberg, від 16 вересня до 18 жовтня ним уже пройшли 32 судна, які могли вивезти близько 1,4 мільйона тонн вантажу. А за оцінками Андрія Клименка, йдеться принаймні про 42 судна, які прийшли до портів Великої Одеси із середини вересня до 22 жовтня включно. У цей же час із портів вийшли 23 кораблі.
Агропродукція залишається найбільшою складовою експорту через морський коридор. Як розповів під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ народний депутат та член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, Україна з середини вересня змогла експортувати 1 мільйон тонн збіжжя. “На жаль, це поки що невеликий об’єм того, що потребує агросектор України. Але це початок — початок українського коридору, який працює без якихось домовленостей з країною, яка обстрілює нас. Тому що ми бачимо, що домовленості, які були в Туреччини, ООН з Росією, вони, на жаль, не працюють, Росія все хоче зробити, щоб знищити наш агросектор”, — наголосив Дмитро Соломчук.
Урожай — перевищив прогнози
За словами Соломчука, попри війну цьогоріч Україні вдалося зібрати урожай, який перевищив усі прогнози. “Вже зібрано біля 54 мільйонів тонн всіх культур — олійних, зернових. На полях ще мінімум є 20 мільйонів тонн, найбільше кукурудзи, тому що її збір тільки розпочався. Жнива ще будуть тривати місяців два, через те, що вже по всій Україні задощило, цей процес буде затягуватися”, — зазначив Соломчук. Як пояснив експерт, на обсяги врожаю цьогоріч вплинули сприятливі погодні умови та розмінування сільськогосподарських територій. “У Херсонській, Харківській областях аграрії самі багато розмінували. Там у них пройшла весняна посівна. І врожай досить хороший, порівняно з минулим роком, буде більший. Як на час війни — на високому рівні”, — певен Дмитро Соломчук.
Ризики залишаються
Зернова угода, яку уклали за посередництва ООН і Туреччини влітку 2022 року, зірвалася в липні цього року через дії Росії. Після цього почалися систематичні обстріли портової інфраструктури України та сховищ із зерном. Проте після вдалих дій Сил Оборони України у Чорному морі, наша країна знову змогла відновити вивезення збіжжя морем. Хоча ризики для суден, які заходять до українських портів, залишаються. І йдеться не лише про вже згадані морські міни, а й про можливі атаки Росією іноземних суден. Тож, як пише Bloomberg, кораблі намагаються триматися ближче до узбережжя країн-членів НАТО: Болгарії та Румунії. А деякі судна навіть вимикають свої транспондери після прибуття в порти Одеси, щоб знизити ризики.
З початку року працівники територіальних органів ДПС у Тернопільській області провели індивідуальну роз’яснювальну роботу із керівниками 58 підприємств, за наслідками якої 51 з цих підприємств погасили заборгованість із заробітної плати на суму 9,7 млн грн, з податку на доходи фізичних осіб – понад 2 млн грн, з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – понад 2,8 млн гривень.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Нещодавно в. о. начальника управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області Віктором Орнатовським проведено сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія» щодо отримання громадянами податкової знижки.
Державна податкова служба України інформує про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 17.07.2023 № 396 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.08.2023 за № 1506/40562 (далі – Наказ).
Відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) проводиться одночасно з розрахунковою операцією.
Згідно з п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ.
Платники податків – резиденти України, що належать до міжнародної групи компаній (далі – МГК), у випадках, визначених підпунктом 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зобов’язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт МГК).
Державна податкова служба інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
