З моменту набрання чинності (тобто з 27 травня 2022 року) Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі –Закон № 2260) для платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб (далі – фізичні особи), які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, поновлюються зобов’язання та відповідальність щодо дотримання термінів подання податкової звітності, сплати податків та зборів, тощо (п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України). А саме платники податків – фізичні особи, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260 (27.05.2022) за умови:

- подання податкової звітності до 20 липня 2022 року;

та

- сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

У разі невиконання такими платниками податків – фізичними особами своїх податкових обов’язків у вказані строки до них застосовуватимуться штрафні санкції, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Водночас, якщо платник податків – фізична особа наразі не має змоги виконувати податкові обов’язки, але згодом у нього така можливість відновиться, то для таких платників діятимуть такі правила.

Платники податків – фізичні особи, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки (граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення такої можливості) звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків за умови виконання ними цих податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Платники податків – фізичні особи, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно із Законом № 2260 порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (далі – Порядок), та перелік документів на підтвердження (далі – Перелік) має затвердити Міністерство фінансів України.

Після затвердження Мінфіном цих Порядку та Переліку платники податків – фізичні особи матимуть можливість (за наявності визначених підстав) подати до податкових органів документи, які підтверджують можливість чи неможливість виконання ними своїх податкових обов’язків щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо.

Більш конкретні роз’яснення будуть надані після прийняття Мінфіном відповідного наказу.

Звертаємо увагу, що платники податків – фізичні особи не притягуватимуться до відповідальності, передбаченої ПКУ, за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків у частині дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо лише у разі підтвердження ними неможливості виконання таких податкових обов’язків.

Водночас, якщо платник податків – фізична особа не підтвердить неможливість виконання податкових обов’язків він не звільнятиметься від відповідальності, передбаченої ПКУ, за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків в частині дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо.

Підсумовуючи наведене, слід врахувати, що зміни, внесені Законом № 2260, передбачають всі випадки виконання податкового обов’язку без застосування фінансових санкцій, за умови дотримання вимог цього Закону, зокрема:

- дотримання встановлених термінів подання податкової звітності та сплати податків та зборів;

- у разі відсутності можливості виконання податкових обов’язків протягом всього періоду воєнного стану;

- у разі відновлення можливості виконувати податкові обов’язки під час воєнного стану.

Наостанок наголошуємо, що вказані особливості установлені тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Відповідно до п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону №2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Пунктом 51.1 ст. 51 ПКУ, з врахуванням п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, встановлено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу. Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Разом з тим, відповідно до п. 7 частини одинадцятої Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків у розмірах та порядку, встановлених ст. 119 ПКУ. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан. Порядок виконання платником податків свого обов’язку, зокрема, щодо подання звітності встановлено п. п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон №2260)), згідно з яким у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання звітності, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. При відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання звітності, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом №2260 за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року. Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 №927) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатку 5 до Декларації. У додатку 5 заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. При цьому у разі подання Декларації та додатків до неї на паперових носіях за відсутності значення рядок прокреслюється, а при поданні Декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюється. Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками. Відповідно до приміток, зазначених у додатку 5:

у графі «порядковий № декларації» зазначається номер Декларації, до якої додається цей розрахунок;

у графі «Розрахунок №» – арабськими цифрами порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання;

у рядку 1.1 – звітний (податковий) період, за який подається Декларація: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;

у рядку 1.2 – при уточненні показників раніше поданої Декларації за попередній звітний (податковий) період зазначається податковий період, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;

у рядку 2 – код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи. Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті;

у рядку 3 – код територіальної громади, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 №290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 №3) (далі – Кодифікатор), на території якої знаходиться водний об’єкт;

у рядку 4 – інформація про отриманий документ на спеціальне водокористування (найменування органу, яким видано дозвільний документ, номер дозвільного документа, дата видачі – дд.мм.рррр., строк дії у роках);

у рядку 5 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням водного об’єкта» – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором, за місцезнаходженням водного об’єкта;

у рядку 6 – код водних об’єктів згідно з додатком 16 до Декларації. Останній розряд коду повинен бути відмінним від «0». Для кожного типу водного об’єкта заповнюється окремий розрахунок (для отримання інформації щодо кодифікації водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води слід звертатись до установи, де отримано дозвіл на спеціальне водокористування);

у рядку 7 – розмір встановленого річного ліміту використання води у куб. м згідно з отриманим дозвільним документом;

у рядку 8 – обсяг використаної води, визначеної за кодом типу водного об’єкта, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з рентної плати з початку року, в куб. м;

у рядку 8.1 – первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної води в межах установленого річного ліміту згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, в куб. м;

у рядку 8.2 – первинними водокористувачами зазначається обсяг використаної понад установлений річний ліміт води згідно з отриманим дозвільним документом, який враховується при визначенні податкового зобов’язання з початку року, в куб. м;

у рядку 9 – ставки рентної плати зазначаються відповідно до п. п. 255.5 ст. 255 розд. IХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

у рядку 10 (10.1, 10.2, 10.3 та 10.4) – коефіцієнти, що застосовуються до ставок рентної плати, відповідно до:

п. 255.6 ст. 255 розд. IX ПКУ – 0,005 (для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання рентна плата за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату);

п. 255.7 ст. 255 розд. IX ПКУ – 0,3 (житлово-комунальні підприємства в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення);

п. п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 розд. IX ПКУ – 2 (у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує);

п. п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 розд. IX ПКУ – 5 (при перевищенні водокористувачами встановленого річного ліміту використання води);

у рядку 11 – податкове зобов’язання з початку року, яке визначається за наведеною формулою в цьому рядку. При цьому до ставок рентної плати застосовується показник «V», який становить:

для водних ресурсів, що входять виключно до складу напоїв – 1;

для водних ресурсів для потреб рибництва – 10000;

за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, шахтної, кар’єрної та дренажної води – 100;

у рядку 12 – податкове зобов’язання з початку року за попередній податковий (звітний) період: за I квартал, або за півріччя, або за 9 місяців;

у рядку 13 – податкове зобов’язання за податковий (звітний) квартал (рядок 11 – рядок 12);

у рядку 14 – сума податкового зобов’язання, зазначена у рядку 13 додатка 5 до раніше поданої Декларації, що уточнюється у зв’язку із самостійним виявленням помилки;

у рядку 14.1 – податкове зобов’язання, що збільшується (рядок 13 – рядок 14);

у рядку 14.2 – податкове зобов’язання, що зменшується (рядок 14 – рядок 13);

у рядку 15 – розмір штрафної санкції (десятковим дробом), що застосовується у разі заниження у раніше поданій Декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної відповідно до п. п. «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 глави другої розд. II ПКУ;

у рядку 16 – сума штрафу (рядок 14.1 х рядок 15);

у рядку 17 – сума пені, яка обчислюється платником з дотриманням норм п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу третього п. 129.4 ст. 129 ПКУ.

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо послаблення податкового законодавства під час війни. Однією з найбільших змін щодо сплати податків в період воєнного стану є можливість платникам податків, які перебували на загальній системі оподаткування, перейти на третю групу єдиного податку і сплачувати єдиний податок за ставкою 2%. Платникам необхідно лише подати реєстраційну заяву до податкового органу. А можна це зробити у паперовій формі або через електронний кабінет. Крім того, платники, які перейдуть на єдиний податок, можуть не сплачувати єдиний внесок за мобілізованих працівників. Якщо такий суб’єкт господарювання до переходу на сплату єдиного податку був зареєстрований платником ПДВ, то його реєстрація не анулюється, а призупиняється. Відповідно протягом цього періоду такий платник не зможе нараховувати ПДВ, а також формувати податковий кредит за операціями з постачання товарів та послуг. Також на застосування ставки у розмірі 2% зможуть перейти і платники єдиного податку третьої або четвертої групи. Законодавчі зміни торкнулися і платників єдиного податку першої-другої групи. Вони, зокрема, під час воєнного стану можуть не сплачувати єдиний податок взагалі, а також можуть не сплачувати єдиний внесок за себе та за мобілізованих працівників. Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

Запитання: Чи потрібно платити податок за нерухомість і землю на території, яку окуповано?

Відповідь: Якщо підприємство має земельну ділянку або інше нерухоме майно на тимчасово окупованих територіях чи на територіях ведення бойових дій, то платник звільняється відповідно від сплати за землю або податку на нерухоме майно. Однак перелік таких територій окремо затверджує Кабінет Міністрів України.

Запитання: Чи передбачено застосування РРО фізособою, яка здійснює незалежну професійну діяльність?

Відповідь: Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.

Запитання: Чи повинна фізособа при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?

Відповідь: Фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

Запитання: Чи мають право вимагати від декларанта документи, якщо активи, які задекларовані добровільній декларації, знаходяться на території України?

Відповідь: Ні, посадові особи контролюючого органу не мають право вимагати від декларанта документи, у тому числі додаткові документи, якщо активи, які задекларовані у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, знаходяться на території України, крім копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, які декларант зобов’язаний додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Крім того, при місцезнаходженні (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Запитання: Чи сплачують військовий збір військовослужбовці?

Відповідь: Не підлягають оподаткуванню військовим збором, у період дії правового режиму воєнного стану, доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії росії. 

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

Детальніше...

Відповідно до п. п. 69.12 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції, передбачені п.  п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, що здійснені протягом 2022 року громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ.

Детальніше...