Верховний Суд України 23 квітня 2025 року поставив крапку у резонансній справі щодо закупівлі Тернопільською міською радою спальних мішків для забезпечення населення у випадку надзвичайних ситуацій.

Рішення суду не лише підтвердило законність дій міської влади, але й фактично визнало попередні звинувачення з боку прокуратури та Держаудитслужби безпідставними.

Ця історія яскраво демонструє техніку "публічної страти" — коли правоохоронні та контролюючі органи, не дочекавшись судових рішень, публічно виносять вирок і формують негативну громадську думку. У листопаді та грудні 2024 року Тернопільська обласна прокуратура розмістила на своєму офіційному сайті повідомлення із гучними заголовками про "неякісні спальні мішки" та "безпідставну виплату понад 12 млн грн з бюджету", фактично оголосивши підприємця та посадовця міськради винними ще до рішення суду.

Постає логічне запитання: чи буде прокуратура тепер із такою ж гучністю повідомляти про те, що всі попередні звинувачення виявилися безпідставними? 

Чи вистачить у правоохоронців совісті вибачитися перед людьми, яких вони публічно ганьбили протягом кількох місяців? Чи далі прокурорські «божки» будуть безкарно «рулити». 

Чи вистачить совісті прес-службі прокуратури спростовувати свої публікації? 

Чи понесе хтось відповідальність за недостовірні висновки Держаудитслужби, на підставі яких було розпочато кримінальне переслідування?

Рішення Верховного Суду чітко встановило:

• - Спальні мішки були належної якості та відповідали всім вимогам

• - Всі сертифікати та протоколи випробувань були дійсними

• - Жодних доказів нецільового використання бюджетних коштів не було виявлено

Така ситуація викликає обґрунтовані сумніви щодо реальних мотивів дій правоохоронних та контролюючих органів. Чи не була ця справа спробою відвернути увагу від багатомільярдних зловживань у центральних органах влади? Адже саме в цей період голова Держаудитслужби Алла Басалаєва потрапила до бази "Миротворець" через дії, що "послаблювали економіку та оборонні можливості країни у період війни".

Показово, що подібні "викриття корупції" на місцевому рівні часто супроводжуються бурхливою реакцією певного кола місцевих "активістів", які одразу ж підхоплюють і розганяють неперевірену інформацію. Хто стоїть за цими узгодженими інформаційними атаками на органи місцевого самоврядування? Хто координує дії між Держаудитслужбою, прокуратурою та "громадськими активістами"?

Тернопільська міська рада має повне моральне право вимагати офіційних вибачень від усіх, хто був причетний до цієї інформаційної кампанії. Верховний Суд України своїм рішенням не просто скасував попередні судові рішення, але й фактично визнав, що вся ця справа була штучно створеною ситуацією, яка завдала суттєвої шкоди репутації органу місцевого самоврядування та конкретних посадових осіб.

В умовах війни особливо неприпустимо, щоб державні органи замість консолідації зусиль вдавалися до репресивних дій проти тих, хто намагається забезпечити безпеку громадян у разі надзвичайних ситуацій. Залишається сподіватися, що цей випадок стане важливим уроком для всіх, хто вважає себе вправі виносити публічні вироки до рішення суду, і призведе до більш відповідального ставлення до публічних заяв з боку державних органів.