Профільні фахівці міністерств та силових структур розповіли, які пільги, соціальні гарантії та виплати може отримати родина загиблого військовослужбовця від держави, та яку підтримку можна отримати від недержавних організацій. Обговорення відбулося 10 травня в Українському кризовому медіа-центрі під час презентації буклета «Родинам, які переживають втрату військового», в якому зібрано всю інформацію з урахуванням останніх змін у законодавстві.
«Як психологи ми знаємо, що при гострих емоційних станах складно щось запам’ятовувати чи тримати у фокусі уваги. І це призводить до ще більшого емоційного навантаження. Тому цей буклет має послідовність кроків, у яких описано, що треба зробити, яка установа це робить і скільки часу. Ми не можемо прибрати біль втрати, але можемо зменшити емоційну напругу від бюрократичних питань», — поділилася директорка ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» та керівниця Служби Наталія Умеренкова. В буклеті зазначено:
- 10 кроків, які орієнтують про послідовність дій із реалізації прав та гарантій родин загиблих воїнів;
- контакти державних установ та громадських організацій, які безоплатно надають фахову психологічну допомогу, соціальний супровід та юридичні консультації;
- інформацію про психоемоційні особливості проживання втрати та перелік ознак, на які варто звертати увагу, щоб вчасно звернутися по допомогу до лікаря чи психолога.
Ця покрокова інструкція була розроблена у співпраці із профільними фахівцями міністерств, силових структур та громадських організацій, які надають підтримку родинами загиблих Захисників та Захисниць. Завантажити електронну версію буклета для друку можна за посиланням.
Для кого буклет
Такий інформаційний навігатор може бути в поміч як сім'ям, які зіштовхнулися із таким непростим життєвим викликом, так і тим, хто допомагає родинам загиблих захисників: фахівцям ТЦК та СП, працівникам ЦНАПів, спеціалістам структурних підрозділів соціального захисту населення, командам ветеранських просторів та громадських організацій тощо.
Кроки членів сім’ї загиблого воїна з реалізації прав та гарантій
Перше, що слід знати: для консультацій про всі соціальні виплати та гарантії членам сім’ї полеглого воїна Збройних Сил України потрібно звернутися до районного ТЦК та СП (військкомату) за місцем проживання.
«Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, найближчий до їхнього місця проживання, є завжди першою точкою дотику до війська для членів сімей військовослужбовців, серед іншого – для родин загиблих військовослужбовців, родин, які переживають втрату. Коли людина отримує цю сумну звістку, вона не готова до конструктивних дій. І саме функція соціальної підтримки територіальних центрів якраз і має спрацьовувати в таких ситуаціях найефективніше», – пояснив під час обговорення полковник Ярослав Калінченко, заступник начальника управління соціальної роботи з персоналом Головного управління персоналу Генерального Штабу Збройних Сил України про досвід допомоги рідним загиблих військовослужбовців на рівні ТЦК та СП.
Він наголосив, що буклет буде помічним і для представників ТЦК та СП.
«Це можливість не просто пояснити людині словами про права та гарантії, що й так робиться силами соціальної роботи в ТЦК та СП, а й дати щось із собою, що в неї залишиться як нагадування, аж поки не буде отримано всю допомогу та компенсацію», – додав полковник Ярослав Калінченко.
Послідовність кроків у буклеті «Родинам, які переживають втрату військового»
Спочатку членам родини потрібно отримати свідоцтво про смерть, яке видає орган РАЦС за місцем реєстрації в обмін на оригінал лікарського свідоцтва про смерть і копію довідки про причину смерті (Крок 1). Залишається копія лікарського свідоцтва про смерть і оригінал довідки про причини смерті. Далі потрібно підготувати документи про родинний звʼязок із загиблим та власні документи (Крок 2): свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження – для батьків, документи про дітей, паспорт і код.
Потім в найближчому ТЦК та СП потрібно написати заяву на виплати грошового забезпечення, додати копії свідоцтва про смерть (Крок 3). Термін виплати – відповідно до графіку виплат у в/ч. Виплачуються усі кошти за повний місяць, в якому загинув військовий. На цьому етапі подати до ТЦК та СП також заяву на компенсацію витрат з проведення похорону, витрат на ритуальні послуги.
Наступний крок — отримання ТЦК та СП документів із військової частини (Крок 4). Перелік документів, які мають надійти до ТЦК із в/ч, є в буклеті. Після того як документи надійшли в ТЦК та СП, представник ТЦК та СП інформує про це членів сім'ї, і тоді родина може розпочати процес оформлення документів на одноразову грошову допомогу (ОГД - 15 млн грн). Для цього потрібно написати в ТЦК та СП заяву (Крок 5). Про додаткові документи проконсультують в ТЦК. На цьому етапі формується пакет документів, який надалі надсилається до відповідної комісії Міністерства оборони, де приймається рішення про виплати.
«Забезпечення соціальних гарантій для членів сімей загиблих захисників, захисниць України є одним із пріоритетних напрямів діяльності Міністерства оборони України», — зазначив Сергій Кучеренко, заступник директора Департаменту — начальник відділу соціальної політики Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.
Він також пояснив поточну процедуру призначення виплати одноразової грошової допомоги (ОГД).
«Перш за все ТЦК та СП витребує із військової частини необхідні документи, які передбачені у відповідних постановах Кабінету Міністрів України. Ці документи знадобляться надалі і для оформлення пенсії та посвідчень про статус сімʼї загиблого. Члени сімʼї полеглого військовослужбовця мають надати документи: перш за все, свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують їхні родинні стосунки тощо. Ми повинні поінформувати всіх членів сім'ї про їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги. Потім починається процес збору документів, оформлення їх для подання до Міністерства оборони України. Часові рамки, в які цей процес може відбуватися, залежать від абсолютно різних причин. Одна сім'я може подати за один-два-три дні всі необхідні документи. Друга сім'я може місяць і більше збирати такі документи», — розповів Сергій Кучеренко.
Кожен документ перевіряється, з'ясовуються всі необхідні підстави, опрацьовується протокол і питання виноситься на розгляд комісії. Після ухвалення відповідного рішення комісії приймається рішення щодо перерахування коштів через Командування Сухопутних військ Збройних Сил України. І виплати надходять до ТЦК та СП, потім потрапляють на рахунки відповідних членів сім'ї. Перша виплата здійснюється у розмірі 1/5 необхідної суми і потім ще 40 платежів відбувається впродовж наступного періоду.
Сергій Кучеренко також зауважив, що спершу відомство виплачує всі компенсаційні суми за всі дні невикористаних відпусток, які могли накопичитися за період проходження військової служби. Сім’я може отримати також виплату на оздоровлення, яку мав військовослужбовець за життя, виплату для вирішення соціально-побутових питань. Потім порушується питання щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги.
Наступний крок, який має зробити сім’я полеглого воїна - звернутися до штатної ВЛК для отримання постанови про причини загибелі (Крок 6 в буклеті). Це може зайняти декілька місяців. Така постанова буде потрібна в подальшому для оформлення статусу члена сім’ї загиблого Захисника/Захисниці (оформлення посвідчення сірого кольору), для отримання посвідчення члена сім’ї загиблого військовослужбовця (чорного кольору) та для оформлення військової пенсії у зв’язку із втратою годувальника. Консультацію щодо пакету документів для подання заяви до штатної ВЛК нададуть в ТЦК та СП.
Наступний крок — оформлення статусу члена сім’ї загиблого Захисника/Захисниці (Крок 7 в буклеті) — отримання посвідчення (сірого кольору).
«Для оформлення статусу члена сім'ї загиблого потрібно звернутися до органів соціального захисту населення або, якщо вже будуть сформовані, то до місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики за місцем реєстрації», — зазначив Олександр Курій, заступник директора Департаменту, начальник відділу з питань соціальної підтримки Міністерства у справах ветеранів України, який долучився до заходу онлайн.
Членам родини загиблого військового потрібно звернутися до органів соціального захисту населення або місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики за місцем реєстрації та подати заяву, копію свідоцтва про смерть або повідомлення про загибель; постанову ВЛК; іменну довідку про участь у бойових діях; документи, які підтверджують родинні зв’язки, паспорт та ІПН (код).
«З приводу спірних питань, наприклад, з оскарження відмови у наданні статусу, також потрібно звертатися до Міністерства у справах ветеранів. В положеннях прописано функцію, яка дозволяє нам за скаргами громадян проводити відповідні перевірки. Якщо попередньо відповідні органи при встановленні статусу не дотримались вимог закону, зокрема, в частині безпідставної відмови (надання статусу члена сім’ї загиблого Захисника/Захисниці), то рішення Міністерства у справах ветеранів якраз буде підставою для перегляду цього рішення і прийняття його, відповідно, на користь такої особи», — додав Олександр Курій.
Далі сім’я полеглого військового може звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації чи фактичного проживання (у разі неможливості звернутися за місцем реєстрації) для подання документів на військову пенсію у зв’язку із втратою годувальника (ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») (Крок 8).
«Родина подає документи до ТЦК та СП, щоб в ТЦК та СП підтвердили, що військовослужбовець загинув за тих чи інших обставин. ТЦК та СП передає потім документи в пенсійний фонд для нарахування такої пенсії. Потрібен певний час для оформлення та підтвердження всіх довідок, тому можна звернутися безпосередньо до пенсійного фонду для оформлення пенсії по втраті годувальника як цивільної особи. Після надходження підтверджуючих документів від ТЦК та СП про обставини загибелі військовослужбовця, можна оформити пенсію по втраті годувальника як загиблого військовослужбовця», — пояснив Володимир Хаджинов — державний експерт експертної групи з питань підтримки вразливих верств населення Директорату розвитку соціальних послуг Міністерства соціальної політики України.
Пенсію у зв’язку із втратою годувальника можна оформити:
- для неповнолітніх дітей: до 18 років або/та до 23 років, якщо навчаються на стаціонарі;
- опікунам дітей загиблого (діти – до 8-ми років)
- для дружин та/або батьків (у разі наявних підстав).
Крім того, діти загиблого (23 роки і старше), які мають статус члена сім’ї загиблого і не мають та не мали своїх сімей, мають право на виплату одноразової грошової допомоги від Мінветеранів (Постанова КМУ 336 від 29.04..2016 р.). Для отримання таких виплат потрібно звернутися в ЦНАП або структурний підрозділ ветеранської політики.
Також родини полеглих героїв мають право отримати статус члена сім‘ї загиблого військовослужбовця (оформлення посвідчення чорного кольору). Для цього потрібно подати пакет документів до ТЦК та СП за місцем реєстрації. Всі необхідні документи зазначені в буклеті — Крок 9.
Члени сім'ї мають право подати документи і на оформлення посвідчення сірого кольору (до органу соціального захисту), і на оформлення посвідчення чорного кольору (до ТЦК та СП). Ці посвідчення надають право на різні пільги та гарантії.
«Фактично, єдине, чим відрізняється перелік пільг «чорного посвідчення» від «сірого» є те, що воно дає ще одну пільгу – забезпечує право на пільговий проїзд», — зауважив Сергій Кучеренко.
Родина загиблого воїна може також отримати виплати, пільги і гарантії на місцевому рівні — в громаді (Крок 10). Про це розповів Володимир Хаджинов — державний експерт експертної групи з питань підтримки вразливих верств населення Директорату розвитку соціальних послуг Міністерства соціальної політики України.
«Соціальна підтримка – це комплексне питання. Однією із складових соціальної підтримки є надання соціальних послуг. На сьогодні передбачено 37 соціальних послуг, 31 державний стандарт соціальної послуги, тому що вони надаються відповідно до державних стандартів соціальних послуг. Це комунальні надавачі соціальних послуг, територіальний центр обслуговування населення (центр надання соцпослуг). Також є надавачі соціальних послуг від недержавного сектора — це благодійні громадські організації, яких наразі ми активно залучаємо до надання соціальних послуг шляхом реалізації експериментальних проєктів», — додав Володимир Хаджинов.
Фахівці надавачів соціальних послуг проводять оцінку потреб особи/сім'ї: яка необхідна допомога, які соціальні послуги необхідні, і потім надають ці соціальні послуги. За словами Володимира Хаджинова, станом на зараз в Україні є понад півтори тисячі надавачів соціальних послуг комунального сектора.
«Сімʼї загиблих військовослужбовців відповідно до статті 28 Закону України «Про соціальні послуги» мають право на безкоштовне отримання соціальних послуг. Для отримання необхідно звернутися або до ЦНАПу, або до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання. Також Міністерством ініційовано впровадження нової комплексної послуги з формування життєстійкості, яка спрямована на психосоціальну підтримку населення, та за отриманням такої послуги можуть звернутись родини загиблих військовослужбовців», — пояснив Володимир Хаджинов.
Директорка ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» Наталія Умеренкова зауважила, що кількість викликів, які стоять перед державою, з початку повномасштабної війни надзвичайно велика. І природно, що державні структури не встигають реагувати, тому що одночасно треба реагувати на все. І тут активно долучається громадський сектор. Наприклад, громадська організація «Простір Можливостей» та «Коаліція ветеранських просторів» надають потужну підтримку родинам на регіональному рівні.
«Підтримка людини, яка втратила захисника чи захисницю, не має завершитися на бюрократичних моментах оформлення посвідчення та виплати допомоги. Ми працюємо з усіма структурами, які сьогодні присутні на зустрічі, тому що родини загиблих на своєму шляху стикаються з різними фахівцями. Величезна кількість знань, навичок потрібні спеціалістам різних сфер. І в нас вже є спільний проєкт із Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України стосовно трансформації соціальної складової ТЦК та СП, адже саме ці фахівці працюють з родинами загиблих. В нас є потужна команда «Коаліції ветеранських просторів», яка охоплює 25 організацій в Україні та одну — за кордоном. Важливим для нас пріоритетом цього року став запуск мобільних груп для роботи, в тому числі з родинами загиблих військових, які проживають у віддалених населених пунктах», — пояснила Оксана Коляда.
Часто люди, які живуть у віддалених населених пунктах, не можуть доїхати до сервісів, які є хоча б у районному центрі.
«Ми зрозуміли, що цей сервіс має доїхати до них, тому ми запустили мобільні групи, які виїжджають у складі кейс-менеджера, юриста, психолога до родин і надають послуги на виїзді», — додала Оксана Коляда.
Наразі такі мобільні групи працюють у 8 регіонах України. Звернутися по таку допомогу можна через чат-бот «Коаліції ветеранських просторів», контакт якого також є в буклеті.
У брошурі є і перелік контактів відповідних державних установ та громадських організацій, які безоплатно надають фахову психологічну допомогу в телефонному режимі, в групах підтримки, в індивідуальному форматі (онлайн), юридичні консультації, допомогу при розв'язанні спірних чи проблемних юридичних ситуацій.
Надруковані буклети будуть передані у ТЦК та СП, структурні підрозділи соціального захисту населення, ветеранські простори. А його електронна версія вже є у вільному доступі. Інформація в буклеті відповідає на реальні запити від родин загиблих захисників, які отримують фахівці телефонної лінії проєкту ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» «Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців». Звернення було проаналізовано за більш ніж 2 роки діяльності Служби.
Буклет створено ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» у співпраці з Управлінням соціальної роботи з персоналом Головного управління персоналу Генерального Штабу Збройних Сил України, за методичного супроводу представників Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства у справах ветеранів та підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов'язково відображає позицію Міжнародного Фонду «Відродження».