25 листопада в Україні відзначають 90-річницю Голодомору 1932-1933 років, який забрав життя мільйонів українців. Штучно створений голод, акт геноциду українців — став найбільшою трагедією за всю нашу історію. В поєднанні з депортацією, масовими репресіями, втіленими “совєтами”, а також двома світовими війнами, це виливається в кричущу статистику: за різними підрахунками неприродньою смертю в першій половині ХХ століття могли загинути близько 20 мільйонів українців. Центр громадського моніторингу та контролю згадує найбільшу катастрофу в українській історії та пояснює, чому донесення світові правди про ці події та визнання Голодомору геноцидом є надзвичайно важливим.
Як приватне стало колективним, а потім — «совєтським»
Впродовж ХХ століття радянська влада тричі провокувала штучний голод на українських землях: у 1921-1923 роках, 1932-1933 роках та 1946-1947 роках. Другий Голодомор — 1932-1933 років — був наймасовішим та найболючішим: за оцінками Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, тоді від голоду померли 10,5 млн українців. Точну кількість жертв встановити неможливо, оскільки фіксація смертей була невигідною тодішній владі. Також неможливо порахувати і непрямий вплив геноциду на демографічну ситуацію на теренах України, але він був значним. Штучний характер Голодомору в Україні сумнівів не викликає. Наприкінці 1920-х років тодішній голова СРСР Йосиф Сталін сконцентрував в своїх руках владу, припинив лояльне ставлення до національних рухів, та розпочав колективізацію. Селян насильно змушували вступати в колгоспи. У разі відмови — селянин ставав “куркулем” і підлягав розстрілу, ув’язненню чи депортації разом із родиною в Сибір та Казахстан. Туди у 1930 роках виселили мільйони українців.
Село було пеклом на землі
До 1931 року радянська влада колективізувала 70% селянських господарств. Того року у селян забрали майже весь вирощений урожай. У серпні 1932 року ухвалили “Закон про п’ять колосків”: “розкраданням” колгоспного майна вважалися навіть підібрані в полі кілька колосків. Це карали розстрілом. Тим часом військові загони обмежували пересування селян, забираючи в них можливість знайти харчі де-інде. Пік смертності від голоду припав на першу половину 1933 року. “Українське село було пеклом на землі — спустошеним і холодним. Виснажені, опухлі від голоду дорослі й діти помирали повільною і болісною смертю у відчаї та приниженні, оточенні мовчанням і байдужістю. Україна нагадувала гігантський̆ концтабір — сторожові вежі, закриті кордони, смерть і безнадія”, — описує той час Український інститут національної пам’яті. Зерно, відібране в українських селян, радянська влада відправляла в інші республіки СРСР та за кордон. Так, експорт зерна у 1929 році становив 2,6 млн ц., у 1930-му — 48,4 млн ц., у 1931-му — 51,8 млн ц., у 1932-му — 18,1 млн. ц, у 1933-му — 17,6 млн ц. Ці дані яскраво підтверджують штучність Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Чому визнання Голодомору 30-х — крок до поразки Росії зараз
Першими про Голодомор 1932-1933 років стали говорити українці в еміграції. У вересні 1933 року представник Уряду УНР в екзилі Олександр Шульгин звернувся до Асамблеї Ліги Націй з листом, аби привернути увагу світової спільноти до голоду в Україні. Європейські держави пропонували СРСР грошову та продовольчу допомогу для України, проте Москва категорично від неї відмовилася. В Україні тему Голодомору-геноциду почали активно досліджувати історики лише після здобуття Незалежності. Тоді ж про неї почали говорити на вищому політичному рівні. У 2006 році парламент ухвалив Закон “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, в якому визнав Голодомор геноцидом українського народу. Станом на зараз Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 32 держави та 33 штати США. І це свідчить — світ чудово розуміє, що таке Радянський Союз, і що таке сучасна Росія. Радянська влада до останнього ретельно приховувала та заперечувала сам факт Голодомору в Україні. Зокрема, була офіційна заборона на фіксування реальної причини смерті від голоду на українських теренах. Традиції СРСР перейняла і російська влада, і не просто так — це було виваженим стратегічним рішенням. Як пояснює відомий історик Тімоті Снайдер, запереченням Голодомору-геноциду в Україні країна-терорист готувала підґрунтя для використання продовольства, як зброї вже в ХХІ столітті, у великій війні 2022-2023 років. Як бачимо, за сотню років не змінились ані методи, ані мотиви — геноцид українців досі лишається нездоровим фетишем кремлівських психопатів.
У крадіжці телефона поліцейські підозрюють жителя обласного центру. До співробітників Тернопільського районного управління поліції із заявою звернувся житель обласного центру, 1979 року народження.
До співробітників Тернопільського районного управління поліції із заявою звернулася жителька обласного центру і повідомила про заволодіння її коштами. Гроші зникли з банківської картки. Як з’ясувалося, жінка купувала товар через відомий інтернет-магазин роздрібної торгівлі. Оформляючи замовлення, надала дані банківської картки для розрахунку.
Співробітники відділення поліції №4 м.Заліщики отримали оперативну інформацію про те, що житель однієї із громад вирощує та зберігає наркотичні речовини. У ході санкціонованого обшуку поліцейські виявили на приватній території, де проживає 42-річний чоловік, три спеціально облаштовані теплиці для культивування конопель. Звідти вилучено майже 500 рослин.
21 листопада у День гідності та Свободи у Тернополі на фасаді Тернопільського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-III ступенів-економічний ліцей №9 імені Іванни Блажкевич» відкрили меморіальні таблиці двом захисникам – Герою України Сергію Королю та воїну «Азову» Віталію Ковалю.
П'ятьом травмованим надавали допомогу лікарі екстреної медичної допомоги. Усі потерпілі травми отримали в результаті дорожньо-транспортних пригод, які трапилися 20 листопада.
Бережанською окружною прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт щодо жителя м. Бережани за фактом незаконного видобування ним корисних копалин загальнодержавного значення на території природно-заповідного фонду (ч. 3 ст. 240 КК України).
Цьогоріч День Святого Миколая у зв’язку з переходом українських церков на новоюліанський календар відзначатимемо раніше – 6 грудня. У нашому місті уже розпочалася щорічна благодійна акція «Миколай про тебе не забуде», у рамках якої подарунки отримають понад 1000 дітей, що потребують особливої уваги у цей нелегкий час. Тож запрошуємо усіх охочих долучитися до цієї акції.
Після смерті матері уродженка Донеччини ще дев’ять місяців отримувала її пенсію. Встановили зловмисницю співробітники відділення поліції у місті Зборові, де зараз проживає донеччанка. Як з’ясувалося, мати донеччанки проживала у будинку для літніх людей у місті Горлівка Донецької області і померла ще у грудні 2021 року.
