Свято Благовіщення щороку випадає на 7 квітня – рівно за 9 місяців до Різдва.

Працювати в цей день вважають великим гріхом, а коли Пасха збігається у календарі із Благовіщенням, то спочатку вшановують свято Благовіщення, а лише потім правлять Службу Божу на честь Великодня.

Свято відзначається ще із IV століття і присвячене події, про яку розповідається в Євангелії апостолом Лукою. Архангел Гавриїл приніс благу вість Діві Марії, що Вона покликана стати Матір’ю Ісуса Христа – Сина Божого і Спасителя світу.

Народні звичаї оповідають, що на Благовіщення не можна торкатися землі, бо земля «відпочиває». Вірять, що саме цього дня земля відкривається і випускає на світ всяке гаддя, яке дрімало протягом зими – змій, вужів, жаб. А вже після цього свята земля готова приймати у себе всяке насіння. Тому на Благовіщення подекуди є звичай освячувати насіння, аби майбутній врожай був кращим.

А ще вірять в те – яка погода на Благовіщення, така буде й на Великдень.